Ікона Іверська ікона божественної матері 19,5*22,5 см Скло Дерево

Розмір усього виробу з рамкою. Багата  різальна рамка.

25 лютого  у православних Вірних – один з днів особливого поклоніння Іверської ікони Сонечі. І хоча цей день не є ні двонадесятим, ні навіть великим святом, але Іверська ікона на Русі завжди була однією з найулюбленіших, тому й свято це в нас завжди було значущим. 25 лютого відбулося перенесення списку Іверської ікони в монастир на Валдаї. Цей список був написаний грецьким монахом-іконопісцем спеціально для Іверського монастиря, побудованого на Валдові точною відповідності до Афонським. 

Іверської ікони Сонечччя моліють:

• Звільнення від різних напастей. 
• Насолоджуйся в колисці та підтримці у важких життєвих ситуаціях, коли бракує сил для боротьби з негараздами.
• Про розв'язання складної ситуації на роботі, у разі конфліктів із колегами та начальством.
• Про мир і слухняність у сім'ї. 
• О защите от врагов.
• Про допомогу в пошуку правильного шляху в житті, у виборі рішення в складній ситуації. Про розум близьких, які втратили правильний шлях.
• Про множення родючості землі.
• Позбавлення зубогнення та поповнення харчових запасів.
• Про зцілення тілесних хвороб.

Зухвалий Іверський образ

За легендою, Іверська ікона божественної матері, яка зберігається зараз в Іверському монастирі на Афоні, є списком із прижиттєвого зображення Богородиці. Її лік написав на дошці священнийпродуктор іангеліст Лука, пензлі якого приписують від трьох до сімдесяти ікон небесної матері, зокрема й Іверську.

Є гарна легенда про те, як була придбана та ікона, яка зараз розташована над воротами монастиря. За легендою, у IX столітті, під час панування імператора Бенедава, нею володіла вдова, яка проживала неподалік відтарського міста Нікеї. Тоді були часи іконоборства, і вона, щоб врятувати ікону від знищення, з щирістю довірила її морським хвилям. Як саме вона це зробила – просто опустила ікону у воду, або відправила її в плавання на човні – легенда замовчує. Через два століття ченці грузинського Італійського монастиря на Афоні побачили в морі ікону, що підтримується вогненним стовпом, і взяли її з вод. 

У тому місці на Афоні, куди ікона була донесена одним із ченців, і вперше поставлена на землю, забіл Святове джерело. А сама ікона ні в яку не погодилася перебувати вшлюпському монастирі. Вона раз за разом залишайтеся в ніші над його воротами. Там вона є й у наші дні. 

«Іверська ікона Пресвятої Богородиці прийшла до Росії у своєму списку 1648 року, присланому з Афона, і дуже в нас порахувалася. Хоча на Русі всі ікони Богородиці славилися, але найбільше три: Смоленська, Володимирська й Іверська», - говорить професор Свято-Філаретовського православно-бурмотського інституту (СФІ) Олександр Копировський.